Профілактика скарлатини у дітей

Оскільки вакцини проти скарлатини досі не розроблено, профілактичним заходам, спрямованим на попередження цього захворювання повинна приділятися особлива увага.

До числа ці методів захисту дітей від хвороби відносять ряд карантинних дій для вже хворої дитини, а також і підвищення імунного захисту організму.

У дитячих установах, як тільки помічений випадок захворювання на скарлатину, здійснюється ізоляція хворого і встановлюється тижневий карантин. Всі діти, які спілкувалися з хворим протягом усього періоду хвороби, не допускаються в дитячий колектив на протяг сімнадцяти днів від початку контакту. Перехворілих можна допустити в колектив лише через двадцять два дні після початку захворювання, а тих які вже виписані з лікарні - через дванадцять днів після закінчення часу ізоляції.

Постійно повинні проводитися загальнозміцнюючі заходи, у вигляді постійного раціонального харчування, загартовування організму, дотримання правил гігієни, викорінення запиленості та загазованості повітряного простору, а також постійних заходів з виявлення та лікування хвороб зубів і ясен, синуситів, тонзилітів, отитів.

Правила гігієни при скарлатині

Додатковим дієвим засобом профілактики є препарати бактеріального походження. До них, наприклад, відносяться комплекси антигенів-лизатов найчастіших ініціаторів запальних процесів верхніх дихальних шляхів, глотки і порожнини рота.

Це имудон, ІРС-19 та ряд інших. Механізм дії цих коштів полягає у зростанні активності факторів неспецифічної і специфічної захисту слизової оболонки.

Слід завжди звертати увагу на предмети, яких торкався хворий, це блюдця, чашки, іграшки, ложки та інші предмети, які, могли бути заражені крапельками виділеної слизу.

Випадки повторного захворювання скарлатиною останнім часом почастішали, тому профілактичні заходи в дитячих закладах мають проводитися з підвищеною уважністю і старанністю. Несприятливі соціально-побутові умови збільшують ризик захворюваності.

Можливість зараження скарлатиною повітряно-крапельним шляхом можливе лише на близьких відстанях від хворого, тому при зараженні скарлатиною в квартирі інфекція в сусідні квартири не поширюється, але за умови, що якщо мешканці між собою не спілкуються.

Профілактика туберкульозу

Туберкульоз на сьогодні є актуальною медико-соціальною проблемою не тільки в Україні, а й в усьому світі. Згідно світової статистики щорік в усьому світі від туберкульозу гине 2 млн. Людей. За оцінками ВООЗ в період між 2000 і 2020 роками, майже один мільярд людей буде інфіковано, 200 мільйонів захворіє та 35 мільйонів загине від туберкульозу, якщо контроль за епідемією не буде посилено. Ситуація з туберкульозом в Україні дуже складна - починаючи з 1995 р. зареєстрована епідемія туберкульозу, вона невпинно прогресує та набуває загрозливих масштабів. Щороку помирає від цієї хвороби 10 - 11 тис. хворих на туберкульоз, що становить більше 30 чоловік в день. В 1995 році ВООЗ зафіксувала в Україні епідемію туберкульозу, оскільки кількість хворих перевищувала 1 % населення. Епідемія невпинно прогресує й набуває погрозливих масштабів. Статистика свідчить про те, що в Україні щоденно реєструється 82 нових хворих на туберкульоз, а 30 хворих помирає.
 

Розвиток світової фтизіатричної науки дав змогу розробити низку заходів і програм контролю за туберкульозом. Профілактика туберкульозу займає важливе місце в комплексі заходів, які направлені на боротьбу з туберкульозом.
Профілактика туберкульозу складається з комплексу різних заходів. Розрізняють специфічну профілактику (щеплення та ревакцинація), хіміопрофілактику, санітарну та соціальну профілактику туберкульозу.
 

Виходячи з характеру епідемічного процесу, профілактику туберкульозу слід здійснювати за такими основними напрямками:
 

1. Профілактичні заходи серед усього населення - соціальна профілактика, санітарна
профілактика, специфічна профілактика (вакцинація й ревакцинація БЦЖ), хіміопрофілактика
 

2. Профілактичні заходи серед груп ризику щодо туберкульозу (диспансеризація
хворих і контактних осіб, хіміопрофілактика, оздоровлення).
 

3. Профілактичні заходи в осередках туберкульозної інфекції (санація осередку,
дезінфекція, ізоляція хворих із бактеріовиділенням, хіміопрофілактика).
Усі зазначені профілактичні заходи взаємопов'язані й повинні здійснюватися з
урахуванням поширеності туберкульозної інфекції.
 

Соціальну профілактику здійснюють шляхом проведення профілактичних заходів соціально-економічного характеру державного масштабу.
Головним завданням соціальної профілактики є поліпшення соціально-побутових умов життя всього населення, матеріального благополуччя народу.
 

Соціальна профілактика направлена на:
- оздоровлення умов зовнішнього середовища;
- підвищення матеріального добробуту населення;
- укріплення здоров'я населення;
- поліпшення харчування та життєво-побутових умов;
- розвиток фізичної культури й спорту;
- проведення заходів по боротьбі з алкоголізмом, наркоманією, палінням та іншими шкідливими звичками.
 

Очікуваний результат: зниження рівня захворюваності, хворобливості та смертності від
туберкульозу та багатьох інших хвороб. Таким чином, туберкульоз як соціальна хвороба здебільшого залежить від соціальних умов, поліпшення яких сприятиме ліквідації епідемії туберкульозу, а в подальшому й зниженню епідеміологічних показників цього захворювання.
 

Санітарна профілактика переслідує цілі попередити інфікування МБТ здорових людей, захистити й зробити безпечним контакт з хворим на туберкульоз в активній формі (особливо з бактеріовиділенням) оточуючих його людей в побуті й на роботі. Важливою складовою частиною санітарної профілактики є проведення соціальних, протиепідемічних та лікувальних заходів у вогнищі туберкульозної інфекції (в сім'ї й оселі хворого на туберкульоз, який виділяє МБТ).
 

Бактеріовиділювачами вважають хворих, в яких за наявності ознак активного туберкульозного процесу (інфільтративні, фіброзні й вогнищеві зміни з перифокальною реакцією, з розпадом легеневої тканини або без нього) за допомогою будь-якого методу дослідження, навіть одноразово, виявлено мікобактерії туберкульозу. Це стосується хворих на туберкульоз у фазі неповної ремісії або на туберкульоз із невизначеною активністю. За наявності клініко-рентгенологічно неактивних туберкульозних змін для взяття на облік хворих із бактеріовиділенням потрібно дворазове виділення мікобактерій туберкульозу.
 

Критеріями епідемічної безпеки вогнища туберкульозної інфекції є:
- масивне й постійне виділення хворим МБТ;
- сімейно-побутові умови проживання хворого;
- поведінка хворого;
- загальна культура й санітарна грамотність хворого й оточуючих його людей.
 

На основі цих критеріїв вогнища туберкульозної інфекції за ступенем епідемічної безпеки розподіляють на три групи. Відповідно до групи визначають об'єм і зміст профілактичних заходів у вогнищі.
 

I група - найбільш несприятливі вогнища: 1) хворий з наявним бактеріовиділенням, який мешкає в комунальній квартирі або гуртожитку; 2) в родині хворого є діти, підлітки, вагітні; 3) родина має погані умови життя, хворий та оточуючі його не дотримуються гігієнічних правил поведінки.
 

II група - відносно несприятливі вогнища: 1) у хворого мізерне бактеріовиділення, стійкий туберкульозний процес; 2) у родині хворого дорослі люди, відсутні обтяжуючі чинники; 3) хворий є умовним бактеріовиділювачем, але в його родині є діти й в наявності обтяжуючі чинники
 

III група - потенційно небезпечні вогнища: 1) хворий умовний бактеріовиділювач (бактеріовиділення припинилось, але ще не минуло 2-х років); 2) в родині хворого лише дорослі; 3) хворий і оточуючі його виконують усі необхідні санітарно-гігієнічні заходи профілактики туберкульозу.

Найдієвішим методом специфічної профілактики туберкульозу є вакцинація й ревакцинація вакциною БЦЖ, або специфічна імунопрофілактика, або вакцинопрофілактика.
 

В Україні для активної специфічної профілактики туберкульозу застосовують вакцину туберкульозну (БЦЖ) суху для внутрішньошкірного введення. Це живі мікобактерії туберкульозу вакцинного штаму БЦЖ-1, ліофільно висушені в 1,5 % розчині натрію глютамінату. Вакцина має вигляд білої висушеної маси.
 

Вакцину БЦЖ уводять внутрішньошкірно в дозі 0,05 мг в об'ємі 0,1 мл. Первинну вакцинацію здійснюють здоровим доношеним новонародженим на 3-5-й день життя.

Ревакцинації підлягають здорові діти, які мають негативну реакцію Манту з 2 ТО туберкуліну PPD-Л. Реакцію вважають негативною, якщо відсутній інфільтрат (гіперемія) або за наявності реакції в місці уколу (1 мм).
Інтервал між проведенням Манту й ревакцинацією має бути не менше ніж 3 доби й не більше ніж 2 тиж.

Першу ревакцинацію дітей (вакцинованих при народженні) виконують у 7-річному віці, другу - у 14-річному віці. Введення вакцини під шкіру не припустиме, тому що може утворитися холодний абсцес.

Хіміопрофілактика є застосуванням протитуберкульозних препаратів з метою попередження туберкульозу у осіб, які піддаються найбільшій небезпеці зараження та захворювання на туберкульоз. Виділяють первинну та вторинну хіміопрофілактику.
Первинна профілактика проводиться для запобігання захворювання на туберкульоз неінфікованих осіб, які не реагують на туберкулін, але знаходились в контакті з хворими на туберкульоз і виділяють МБТ.
 

Вторинна профілактика проводиться інфікованим особам, які позитивно реагують на туберкулін і не мають клініко-рентгенологічних проявів туберкульозу.
 

Хіміопрофілактику протитуберкульозними препаратами проводять для попередження захворювання туберкульозом наступним групам населення:
- особам, які знаходяться в постійному контакті з хворими на туберкульоз з бактеріовиділенням;
- особам, які мають неактивні туберкульозні зміни, при наявності несприятливих чинників (гострі захворювання, операції, травми, лікування іншого захворювання, яке супроводжується прийомом кортикостероїдів та ін.), які можуть визвати реактивацію туберкульозу;
- особам, які раніш лікувались від туберкульозу, з великими залишковими змінами в легенях і знаходяться в небезпечному оточенні;
- особам, у яких визначено віраж туберкулінових реакцій;
- ВІЛ-інфікованим з гіперергічними реакціями на туберкулін.

Здорова їжа взимку – гарний вигляд і чудове самопочуття

Взимку нашому організму потрібно більше енергії для боротьби з холодом і хворобами. Дізнайтесь, як додати сили, не додавши зайвих кілограм та почуватися здоровими і бадьорими.

Яку їжу потрібно вживати?

Здоровий зимовий раціон має бути добре продуманим. Ми часто збільшуємо кількість їжі замість того, щоб змінити дещо раціон. Необхідно пам’ятати, що вітаміни, мікроелементи, макроелементи, складні вуглеводи та білки є більш важливими для нашого організму, аніж калорії і саме вони є чудовим і корисним джерелом енергії для нашого організму. Важливо харчуватися регулярно – п’ять разів на день через кожні три години, тобто три основні прийоми їжі та два перекуси. Це дозволяє нашому організму підтримувати теплову рівновагу тіла.

Що потрібно їсти?

Необхідно знати, які продукти та у якій кількості вживати, аби забезпечити наш організм поживними речовинами.

• Фрукти та овочі – забезпечують необхідними вітамінами та мінералами, що зміцнюють нашу імунну систему. Намагайтеся включати у свій раціон фрукти та овочі п’ять разів на день. До кожної страви варто додавати помідори, перець, броколі, брюссельську капусту, моркву, огірки, цитрусові фрукти та яблука. Звичайно, найкорисніші вони у сирому вигляді, але можна також готувати фрукти і овочі на пару. Вживайте консервовані та заморожені овочі. Не забувайте також про часник, адже він корисний завдяки своїм антибактеріальним властивостям та здатності підвищувати імунітет.
• Риба – особливо морська риба (скумбрія, тунець, лосось) є цінним джерелом амінокислот групи омега-3, що захищають організм від бактерій.
• М’ясо та молочні продукти – забезпечують наш організм необхідними білками. Вживайте високоякісне пісне м’ясо та м’ясні вироби, що у холодну пору року допомагають організмові самостійно виробляти більше власного тепла. У той же час, молочні продукти, а саме молоко, нежирні сири, та яйця позитивно впливають на обмін речовин, який зазвичай уповільнюється взимку, і забезпечують організм вітаміном D, що необхідний, коли так бракує сонячного світла. Білки треба вживати три рази не день під час кожного основного прийому їжі.
• Складні вуглеводи – взимку 50% енергії повинно постачатися з вуглеводів. Вуглеводи добре насичують та слугують джерелом енергії, забезпечують клітковиною та стимулюють вироблення серотоніну, що є відмінним антидепресантом. Складні вуглеводи містяться переважно у цільнозерновому хлібі, коричневому рисі та ячмені. Їх потрібно включати до раціону двічі на день.
• Прості вуглеводи – містяться здебільшого у солодощах. Вони швидко втамовують голод, але, нажаль, усі, окрім меду, призводять до надмірної ваги. Мед підвищує наш імунітет та покращує настрій. Необхідно вживати одну чайну ложку меду щодня, якщо немає протипоказань. Можна додавати мед до чаю з лимоном, але він не повинен бути занадто гарячим, оскільки мед втрачає свої цінні властивості при температурі вище 40°C.
• 

  Вітаміни та мінерали

  Чи знаєте Ви, які вітаміни та мінерали треба вживати взимку та чому? Дізнайтеся, які продукти містять більшість вітамінів та мінералів.
  • Вітаміни групи B – покращують фізичний стан організму та підвищують імунітет, додають енергію на позитивно впливають на нервову систему. Вони містяться у бобових, паростках овочів, горіхах, дріжджах, рибі, червоному м’ясі, чорному хлібі, ячмені та коричневому рисі.
  • Вітамін C – підтримує імунітет, чинить протидію інфекціям, слугує цінним антиоксидантом. Міститься у цитрусових фруктах, капусті, петрушці, журавлині, а також у соках із журавлини та шипшини.
  • Вітамін D3– необхідний для правильного розподілу кальцію та фосфору. Наш організм має здатність синтезувати вітамін D3 за допомогою сонячного світла, якого, нажаль, взимку нам бракує. Він міститься у вітамінізованому молоці, маргарині, жирній морській рибі, яєчних жовтках та печінці.
  • Цинк – підвищує імунітет та допомагає протидіяти застуді, на відміну від солодощів, які ми так полюбляємо взимку. Цинк міститься у печінці, м’ясі, морепродуктах, паростках пшениці, дріжджах, гарбузі та соняшниковому насінні, кунжуті та яйцях.
  • Магній – добре впливає на м’язи та кровоносні судини, сприяє засвоєнню багатьох елементів, необхідних для нашого здоров’я. Чорна кава та стрес знижують рівень магнію у нашому організмі. Задля його підвищення потрібно вживати ячмінь, банани, горіхи, листові овочі та чорний шоколад.
  • Селен – підвищує імунітет, стимулює вироблення антитіл та допомагає їм у боротьбі з вірусами, знімає запалення. Випічка з цільного зерна, печінка, морепродукти, тунець, помідори, броколі, паростки пшениці, висівки, цибуля та яйця багаті на селен.

Чорна смородина

Кого в дитинстві батьки не годували ягодами смородини, при цьому розповідаючи про те, як вона корисна? І це було зовсім не є перебільшенням! Чорна смородина визнана медициною як сама корисна ягода в світі, і саме про корисні властивості чорної смородини.

Існує кілька видів смородини, кожен з яких по — своєму смачний і корисний, але зараз ми розглянемо корисні властивості однієї з представниць цього сімейства – чорної смородини. Кожна ягідка чорної смородини це, буквально, вмістилище вітамінів і корисних мікроелементів! І в ягоді чорна смородина корисні властивості містяться просто у величезній кількості. Її вабливий аромат обумовлений величезним вмістом в ягодах ефірних масел, які надають сприятливий вплив на весь організм людини. Ягоди чорної смородини рекордсмени за вмістом вітаміну С, і поступаються в цьому тільки шипшині. Крім цього, в її складі є вітаміни РР, В1, В2, а також дубильні речовини і кислоти, такі як яблучна і лимонна.

Чорна смородина – корисні властивості

Ніхто не забуде, хоч раз спробувавши, той приємний смак ягоди смородина, корисні властивості якої не поступаються за смаковими якостями. Причиною цього є її складу. Дивлячись на перелік корисних речовин, якими багата смородина чорна, легко зрозуміти, що вона незамінна при авітамінозі та ослабленні імунітету. Вона допоможе відновити сили після тривалих хвороб і повернути бадьорість при перевтомі. Всього 15-20 ягід в день повністю покриють добову дозу необхідній організму для нормальної життєдіяльності аскорбінової кислоти. При цьому не обов’язково вживати тільки свіжі ягоди, адже навіть в консервованому або замороженому вигляді, чорна смородина зберігає свої корисні властивості.

Користь чорної смородини обумовлюється великим вмістом вітаміну С в чорній смородині, що таким чином робить її найпотужнішим антиоксидантом! Вона уповільнює процеси старіння і перешкоджає утворенню злоякісних пухлин. Чорна смородина діє як сильний дезінфікуючий і протизапальний засіб, при цьому, не поступаючись багатьох лікарських препаратів. Науково доведено, що вживання ягід чорної смородини здатне запобігти розвитку такого страшного захворювання як цукровий діабет. Допоможе вона і при виразковій хворобі шлунка, при гастриті, але тільки якщо кислотність шлункового соку знижена, незамінна для хворих атеросклерозом і недокрів’ям. Допоможе чорна смородина та при захворюванні нирок.

Щоб отримати максимальний лікувальний ефект, потрібно знати як правильно і в яких дозах варто вживати чорну смородину.

При захворюванні на грип або просто при застуді, крім вживання свіжих ягід (при можливості), можна приготувати відвар. Для цього нам знадобитися чорна смородина і вода. Залийте ягоди чорної смородини окропом у співвідношенні 1 столову ложку ягід на склянку окропу, після чого щільно укутайте настій і потримайте так 2 години. По закінченню вказаного часу, процідіть настій і вживайте його по склянці 3 рази на день до одужання. Принесе користь при застуді і грипі вживання варення з чорної смородини.

Листя чорної смородини корисні властивості.

У народній медицині застосовують листя чорної смородини, корисні властивості яких досить різноманітні. Впоратися з такими страшними захворюваннями нирок як пієлонефрит і сечокам’яна хвороба, допоможе настій з листя смородини. Для цього попередньо заготовлені листя подрібніть і залийте окропом (5 ложок листя 1 літр окропу і дайте настоятися в теплі 1 годину. Вживати настій потрібно 4 -5 разів на день по 1 склянці. Не зайвим буде додати в настій ложечку меду, що не тільки поліпшить смак, але і посилить корисні властивості відвару. Відвар з листя чорної смородини необхідно вживати і людям, які хворіють на ревматизм і подагру.

А ось людям, що страждають від захворювань ШЛУНКОВО-кишкового тракту слід приймати безпосередньо свіжовичавлений сік з ягід смородини, тільки в помірних кількостях.

Літнім людям варто звернути свою увагу на чорну смородину. Вона не тільки зміцнює зір і серцево – судинну систему, але і не дає слабшати розумовим здібностям, що характерно для похилого віку.

Косметологія теж не залишила чорну смородину без уваги, адже ефірні олії цих ягід – один з основних компонентів в лікувальній і антивікової косметики. За допомогою цього ефірного масла можна вилікувати такі важкі шкірні захворювання, як екзема, псоріаз і дерматити. Навіть, якщо просто зробити маску з ягід чорної смородини в домашніх умовах, то Ви будите приємно здивовані тим, як шкіра засяє, покращиться колір обличчя, і зникнуть дрібні зморшки!

Профілактика СНІДу

· Пропаганду засобів попередження зараження ВІЛ;
· Зміна способу життя людей;
· Зведення до мінімуму факторів ризику серед осіб, які належать до груп підвищеної небезпеки інфікування;
· Вивчення соціальних умов, що сприяють поширенню захворювання.

Найнадійніший спосіб уберегтися від СНІДу – це уникнути зараження вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Профілактика ВІЛ-інфекції на даний момент є найбільш важливим засобом боротьби з нею. Вченими в усьому світі ведеться розробка вакцини проти ВІЛ. Незважаючи на деякі обнадійливі результати, говорити про винахід такої вакцини поки рано. Отже, профілактика СНІДу стає особистою справою кожної людини.

В якості профілактики СНІДу необхідно ретельно дотримуватися правил стерилізації предметів загального користування: хірургічних та стоматологічних інструментів, використання одноразових шприців, перевірка донорської крові при переливанні, інших препаратів, що містять кров. А так само необхідно дотримуватися правил гігієни при користуванні туалетним приладдям, особливо такими, на яких може зберігатися слід крові (бритви, манікюрні ножиці і т.д.)

Вагітні жінки, які перебувають під наглядом дільничних гінекологів, в обов’язковому порядку здають аналізи на СНІД протягом першої та другої половин вагітності.

Дуже важлива також профілактика зараження статевим шляхом. При статевому житті необхідно пам’ятати про використання презерватива і сперміцидів. Використовуйте презерватив для вагінального і анального сексу. Використовуйте водорозчинну змащення (на силіконовій основі). Жиросодержащие змащення (дитячий крем, і т.п.) можуть пошкодити латекс. Не використовуйте як мастило слину. При частій зміні статевих партнерів необхідна регулярна діагностика інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), тобто регулярно здавати аналізи.

Профілактика СНІДу та інші пов’язані з нею заходи повинні поєднуватися із пропагандою здорового способу життя, відмови від наркотиків, чіткості в статевих контактах, турботи про постійне партнері. Основною причиною поширення СНІДу серед наркоманів є обмін голками та шприцами, а також існування широко розгорнутої мережі підпільних притонів з практикою прокату інструментів для внутрішньовенного введення наркотиків. Велике значення має профілактична робота серед гомосексуалістів, оскільки вони вступають у численні сексуальні контакти, нерозбірливі у виборі статевих партнерів, часто хворіють на заразні статевими хворобами, в тому числі і СНІДом.

У зовнішньому середовищі ВІЛ дуже швидко руйнується, тому можна вважати вкрай низькою вірогідність його передачі при повсякденних контактах людей, що супроводжуються рукостисканнями, спільними трапезами, при кашлі, чханні і ін Однак і виключити таку можливість не можна. Тому необхідні такі ж заходи самозахисту від зараження, як і при інших інфекційних хворобах, зокрема миття посуду гарячою водою з милом замість ополіскування її під краном, ретельна обробка рук після контакту з якою-небудь рідиною організму хворого, особливо з кров’ю.

Уникнути зараження ВІЛ не так складно, як вилікувати вже існуючу інфекцію, тому варто докладати всіх зусиль для того, щоб і нас і наших дітей минула ця біда.

Як уникнути обмороження взимку...

Зима дуже часто підносить нам безліч сюрпризів, але, на жаль, не всі з них приємні. Часом нешкідлива прогулянка на свіжому повітрі може обернутися обмороженням. Але цього можна уникнути, якщо дотримуватися кількох простих правил. А якщо це і станеться, корисно знати і пам'ятати, що слід робити при обмороженні.

Одягайтеся правильно

Головне правило, яким не варто нехтувати в зимові холоди, - одягатися по погоді. Звичайно, якщо дозволяє гаманець, можна придбати спеціальні термозахисні і водонепроникні речі, які захистять вас від зимової холоднечі.

Особисто я віддаю перевагу перевіреним роками способу - носити кілька шарів одягу, тобто, дві кофти, дві пари шкарпеток. Від бавовняних тканин на зиму краще відмовитися, віддаючи перевагу шерсті і, на крайній випадок, синтетиці - вони краще за все будуть утримувати тепло, а ви тривалий час не піддастеся впливу холоду. Хороший теплоізоляційний ефект досягається за рахунок повітряної подушки, яка утворюється між шарами одягу. В результаті холод не проникає до тіла, а ви відчуваєте себе тепло і комфортно.

Не менш серйозне питання - правильний вибір зимового взуття . Підошва повинна бути гумова і досить товста. Наявність теплих стилок - обов'язково. Також рекомендую читачам відмовитися від вузького, тісного і щільно прилягаючого до ноги взуття - ноги повинні відчувати себе комфортно і вільно.

Якщо ви по-старому носите бавовняні шкарпетки, змініть звичку і одягніть вовняні. Шерсть краще вбирає вологу, тому ноги залишаються сухими і, отже, замерзають не так швидко.

Не забувайте завжди носити шапку, навіть якщо це суперечить вашим поглядам на моду і стиль. Велику частину тепла організм втрачає саме через шкіру голови.

А перед виходом на вулицю щільно поїште і випийте чашку чаю з лимоном. Бажано, щоб їжа була калорійною - так ваш організм буде менше схильний до дії холоду.

Шкідливі звички

У народі побутує хибна думка: замерзаєш - значить, пора закурити. Але цього робити ніяк не можна, так як під час куріння ви піддаєтеся впливу нікотину. Він має судинозвужувальні властивості, тому ваш організм буде особливо уразливий на морозі.

Також не варто захоплюватися і спиртним. Споживши алкоголь, виникне ілюзія теплоти за рахунок розширення судин і капілярів - організм буде легше і швидше віддавати тепло, зігріваючи при цьому не вас, а навколишнє середовище. До того ж, якщо перед виходом на вулицю ви вжили спиртне, то значно зростає ризик інфаркту або інсульту.

Догляд за шкірою обличчя в зимову холоднечу

Для тих, хто звик за собою доглядати щодня, зимові холоди - справжнє випробування. Зволожувати або не зволожувати шкіру - ось головне питання зими. Частенько зустрічається інформація про шкоду зволоження в люті морози, мовляв, вода при мінусових температурах замерзає. Але це не більше ніж помилка. Вся справа в правильному нанесенні зволожуючих засобів.

Навпаки, взимку наша шкіра потребує підвищеної зволоженні, оскільки саме лущення, почервоніння, поглиблення зморшок і поява нових, сухість шкіри - результат нестачі вологи.

Якщо ви хочете навіть взимку відрізнятися гладкою шкірою, здоровим рум'янцем, дотримуйте кілька правил. Почніть з умивання теплою водою. Бажано уникати використання мила, так як воно сушить шкіру. Для очищення краще використовувати м'які зволожуючі засоби. Читачам корисно знати, що крем потрібно наносити не пізніше, ніж за 40-60 хвилин до виходу. Це найоптимальніший час для того, щоб засіб зміг повністю вбратися в шкіру і подіяти. Інакше, залишаючись на поверхні, волога, яка міститься в косметичному засобі, почне випаровуватися. Шкіра стане сохнути і лущитися. А якщо при цьому вам належить провести на вулиці тривалий час, то наслідків морозу не уникнути.

Губи - теж окрема розмова. Природно, що ми помилково думаємо: чим частіше будемо наносити бальзам, тим м'якші і розкішніші будуть наші губки. Але, на жаль, такими діями ми лише провокуємо пересихання, лущення і роздратування. Як правило, достатнього один раз в день нанести бальзам на губи і протягом дня ще раз його оновити. Сьогодні дуже багато косметичних фірм пропонують догляд за шкірою губ в зимовий час. Особисто я використовую те, що у кожної господині є під рукою, - тепла рослинна олія. Також підійде оливкова. Досить змащувати двічі на день - вранці і ввечері. Результат не змусить себе чекати. Від ранок і тріщин на губах мене рятує обліпихова масло.

Що робити при обмороженні

Отже, якщо ви все-таки отримали легке обмороження, не панікуйте. Ось декілька практичних порад, які необхідно пам'ятати для надання допомоги в подібній ситуації:

- ні в якому разі не розтирайте уражену ділянку льодом або снігом - ви ризикуєте не тільки пошкодити кровоносні судини, а й занести інфекцію через дрібні подряпини. До того ж так ви спровокуєте утворення тромбів в судинах;

- не поспішайте миттєво відігріти перемерзлі кінцівки. Робити це потрібно поступово. Почніть з холодної води, поступово підвищуючи градус. При цьому не забувайте масажувати уражену ділянку;

- якщо вдома є грілка - покладіть її на кінцівки. Якщо грілки немає, її цілком можуть замінити пластикові пляшки, наповнені гарячою водою. Потерпілому слід укутати тепліше і випити гарячого чаю.

Якщо ж обмороженню піддалися вуха, щоки і ніс, змастіть їх вазеліном і накладіть ватно-марлеву пов'язку. Дотримуйтесь цих рекомендацій - і будьте здорові!

Хвороби при вагітності: з чим може зіткнутися кожна жінка

Як часто майбутні мами стикаються з хворобами в період вагітності , про які навіть не підозрювали. Здається, звідки у мене виникло це захворювання, адже до вагітності я ні чим не страждала. Є певні хвороби, які характерні саме для періоду вагітності. Виникають вони в результаті гормональної перебудови організму, підвищеної навантаження на серцево-судинну, сечовидільну та інші системи. Зазвичай, після розродження ці хвороби зникають, але іноді можуть і призвести до хронічних процесів.

Найбільш часті хвороби при вагітності

Є три основні захворювання у вагітних, з якими часто зустрічаються майбутні матері. А в наше століття підвищених швидкостей, порушеної екології і скаженим ритмом життя хоча б з одним з цих захворювань доведеться зіткнутися:

залізодефіцитна анемія вагітних;

гестоз вагітності;

гестаційний пієлонефрит.

Залізодефіцитна анемія вагітних

Анемія, або недокрів’я — це зниження гемоглобіну нижче 110 г / л, еритроцитів нижче 3,5 млн. / мкл, а рівень гематокриту (показник згущення крові) до 0,30-0,33, зменшення сироваткового заліза, підвищення железосвязивающей здатності. Гемоглобін, у складі якого присутній залізо, бере участь в доставці кисню органам і тканинам, і при його недоліку мама і майбутня дитина недоотримують кисень, поживні речовини та вітаміни. Розрізняють три ступені анемії:

легкий ступінь — рівень гемоглобіну 110-90 г / л;

помірна ступінь — гемоглобін дорівнює 89-80 г / л;

важка ступінь — гемоглобін нижче 80г / л.

Клінічна картина залежить від ступеня тяжкості. При легкій анемії вагітні можуть не пред’являти скарг, симптоми проявляються при більш важкого ступеня. Це можуть бути слабкість, запаморочення, млявість, сонливість, посічене волосся, ламкі нігті. Лікування анемії полягає в призначенні препаратів заліза і нормалізації харчування (печінка, гречка, риба, яйця, бобові). Лікування варто продовжувати і після нормалізації гемоглобіну, щоб заповнити його депо в організмі.

Гестаційний пієлонефрит

Під інфекціями сечовивідних шляхів увазі наявність мікробів у сечових шляхах: у сечовому міхурі — цистит, в нирках — пієлонефрит, у сечі (ізольовано) — бактеріурія. Найбільш часто зустрічається гестаційний пієлонефрит, що пов’язано з виробленням гормону вагітності — прогестерону, здавлення вагітною маткою сечових шляхів і наявність вогнищ хронічної інфекції (карієс, ангіна). Прогестерон розслаблює гладку мускулатуру кишечника і сечових шляхів, що призводить до запорів, порушення кровопостачання в нирках, а сечоводи стають видовженими, звитими, з безліччю перегинів. Це порушує відтік сечі з нирок і сприяє приєднанню інфекції. Розрізняють серозний і гнійний пієлонефрит. Клініка серозного пієлонефриту стерта, а ось гнійний пієлонефрит протікає з вираженими симптомами: підвищенням температури, дизурическими розладами (часте, хворобливе сечовипускання), слабкістю, нездужанням. Лікування гестаційного пієлонефриту полягає в призначенні протизапальної терапії, уросептиків, інфузійної терапії.

Гестоз вагітності

Гестоз, або пізній токсикоз, розвивається виключно при вагітності і безпосередньо пов’язаний з наявністю плодового яйця. Зазвичай гестоз виникає з 16-20 тижня вагітності. Чим раніше проявилося захворювання, тим важче воно протікає. Після розродження симптоми гестозу сходять нанівець протягом тижня. Класична тріада гестозу — це поява набряків, підвищення артеріального тиску, поява білка в сечі. Іноді набряки як такі відсутні (приховані набряки) їх виявляють по патологічній набирання ваги (більше 400 грам на тиждень) і пробі Макклюра-Олдріча. Суть проби полягає у введенні внутрішньошкірно фізіологічного розчину, після чого засікається час розсмоктування папули (менше 35 хвилин підтверджує набряки). У важких випадках може виникнути прееклампсія та еклампсія. Прееклампсія (Предсудорожний синдром) проявляється миготінням мушок перед очима, закладенням носа, шумом у вухах і головним болем. Без лікування прееклампсія переходить в еклампсію, коли з’являються судоми, а жінка втрачає свідомість. Цей стан може призвести до смерті матері і плоду. Ось чому дуже важливо раннє виявлення гестозу. Для лікування використовують розчини крохмалю, декстрани, актовегін і інше. Ні в якому разі не можна застосовувати сечогінні, так як вони тільки погіршать стан (зайва рідина знаходиться в тканинах).

Чай з липи

У слов'янській культурі липа займає особливе місце. Тільки липу висаджували біля християнських храмів, і саме дерево вважалося святим. Це тому, що його корисні властивості і незвичайно корисний вплив на організм були відомі з сивої давнини. Липовий мед, чай з липи, настоянки з кори і квітків, усе це не лише дивовижні дари природи, але і дієві ліки від багатьох хвороб. А ті, хто пробували, який дивовижний смак привносить до чаю японська липа, то може вважати, що йому просто повезло.

Народні цілителі давно утямили універсальність застосування липи і з успіхом використовували і запам'ятовували усі рецепти. Особливо дивовижні властивості має липовий цвіт, якраз зібрані в певний період квітки липи і додають в напій, так званий чай з липи. Він годиться і проти набряків, і при безсонні, і для нормалізації обміну речовин в організмі, а, отже, для зниження надмірної ваги.

Про корисні властивості липи знають не лише народні лікарі, вона визнана і офіційною медициною, завдяки безлічі корисних властивостей. У складі липового цвіту є і вітамін С і флавонові глікозиди, каротин і інші речовини, необхідні організму. Квіти використовують і як настої, відвари і як профілактичний засіб від застуди, а у разі захворювання чай з липи застосовується як потогінний і жарознижуючий засіб. Особливо хороший такий чай для дітей, щоб не застосовувати антибіотики. Якщо ще до липового чаю додати і липовий мед, то це справжній чарівний бальзам, здатний в найкоротші терміни позбавити від усіх ознак застуди. Якщо ще згадати, чим корисний чай з липи, то варто згадати і про те, що його добре пити при проблемах з шлунком, зокрема при гастритах. Згадуються в довідниках лікарських препаратів і бактерицидні властивості липи, отже, корисний чай і при ангінах або запаленнях ротової порожнини.

До складу липового цвіту входять такі речовини, як кемпферол і кверцетин, а також тилиацин, що обумовлює основну лікувальну властивість рослини. Липовий цвіт використовують медики різних країн світу, цей засіб традиційно застосовується і як сечогінне і протизапальне, знижуюче судорожну активність і сильне потогінне. Липовий чай знімає головні болі, покращує мозковий кровообіг. При виникненні проблем з травленням, чай або липовий настій посилюють утворення жовчі, сприяють поліпшенню секреторної функції шлунку і благотворно впливають на роботу дванадцятипалої кишки. Завдяки бактерицидній дії, такий трав'яний чай позбавляє ШКТ від хвороботворних організмів і покращують загальні обмінні процеси.

Липа настільки дивовижна рослина, що має тільки корисні властивості і не робить ніякого шкідливого впливу на організм людини. Усім хороший чай з липи: протипоказання торкаються тільки кількості і частоти його вжитку.

Оскільки основна властивість - це потогінний ефект, то для тих, хто має проблеми з серцем, вживання великих кількостей липового чаю небажано. Можна чередувати різні сорти чаю, іноді замінюючи чай з липи іншими травами: ромашкою, наприклад, або м'ятою. У квітках липи містяться дубильні компоненти, ефірні олії, каротин, глюкоза, вітаміни і мікроелементи. Настої, відвари і чай з липи знижують в'язкість крові, діють на ЦНС як м'який седатик, знижуючи напругу і сприяючи спокійному засипанню.

Біологічно активні компоненти рослини цілющі для усього організму в цілому. У рецептах народних цілителів липовий чай - це і незамінний засіб при простудних захворюваннях, як потогінне, знижуюче температуру і відхаркувальне при бронхітах. Липовий настій у вигляді чаю хорош і при хворобах нирок, легенів і шлунку. Але у всьому треба знати міру, якщо тривалий час пити чай з додаванням липи, то це може викликати напруженість в сердечній діяльності і навіть деяке збудження нервової системи. Не варто забувати про те, що липа - це в першу чергу лікарська рослина, тому і застосовувати її треба дозовано.

Профілактика ангіни

Гострий тонзиліт (Ангіна піднебінних мигдаликів) — гостре інфекційне захворювання, яке характеризується запаленням зокрема обох піднебінних мигдаликів, слизової оболонки горла, лімфаденоїдного глоткового кільця.

Причини захворювання

Ангіну викликають стрептококи або стафілококи, які потрапляють в горло через предмети, якими раніше користувався хворий ангіною або ж повітряно-крапельним шляхом. Також, мікроби, які вже знаходяться в горлі можуть дати про себе знати під впливом охолодження: деяким людям вистачає тільки того, що вони промочили ноги або з'їли морозива. У рідкісних випадках, ангіну може викликати сигаретний дим, пил або алкоголь. Слід враховувати те, що дане захворювання є заразним, тому з хворим потрібно уникати будь-яких контактів.

Симптоми ангіни

Ознаки ангіни дуже схожі на ознаки звичайної застуди, тільки ангіна протікає більш важко. Основними симптомами цього захворювання є підвищення температури до 39 градусів, слабкість, сильний біль в горлі при прийомі їжі, збільшення лімфовузлів, на мигдалинах може виникнути скупчення гною. Тривалість хвороби, як правило, триває близько тижня. Дуже важливим моментом є своєчасне розпізнання недуги і його негайне лікування.

Типи ангіни

Перший тип - це первинна ангіна, її ще називають звичайною, простою або банальною. При такому захворюванні вражаються тільки лімфаденоїдне кільце горла. Наступний тип - це вторинна або симптоматична ангіна. Вона характеризується враженням мигдалин при таких гострих захворюваннях, як скарлатина, дифтерія або ж при хворобах кровоносної системи: лейкозі, агранулоцитозе і так далі. До третього типу належить специфічна ангіна, найчастіше її викликають специфічні інфекції, наприклад, грибок або ангіна Симановського-Плаута-Венсана.

Різновид ангіни

Розрізняють декілька видів ангіни:

- Катаральна;

- Фолікулярна;

- Лакунарна;

- Некротична.

Між собою вони відрізняються характером і глибиною поразки мигдалин. За формою тяжкості ангіни бувають легкими, середніми і важкими. Найбільш легше людина переносить катаральну ангіну, найбільш важче - некротичну. Інкубаційний період може становити до трьох діб. Початок ангіни протікає гостро з притаманними симптомами, перерахованими вище. Катаральна ангіна характеризується тільки поверхневим ураженням мигдалин. Температура тіла може підвищуватися до 38 градусів. Відсутні і зміни в крові або є, але вони незначні. Запалення захоплює м'яке і тверде небо, а також задню стінку горла. Даний вид ангіни протікає до двох днів, а після, всі симптоми потихеньку починають зникати або починає розвиватися інша форма. Фолікулярна і лакунарна ангіни характеризуються підвищенням температури тіла до 39 градусів. Загальні симптоми - це велика слабкість, сильний головний, серцева і м'язовий біль. У сечі може бути виявлений білок або еритроцити. При лакунарной ангіні мигдалини уражаються в області лакун, при фолікулярної - фолікулярний апарат мигдалин. Також, поширюється гнійний наліт. Найбільш важко протікає некротична ангіна, крім всіх загальних симптомів, їй притаманні ще й лихоманка, блювота і помутніння свідомості. Некрози поширюються на язичок і горло. Уражені ділянки наповнюються фибрином і стають щільними, а при їх видаленні залишається поверхня, яка кровоточить.

Ускладнення при ангіні

Якщо вчасно не звернутися до лікаря при будь-якому серйозному захворюванні, в тому числі і ангіні, то це може призвести до ускладнень. Ускладнення при ангіні поділяють в дві великі групи: загальні і місцеві. Перший вид ускладнень є найнебезпечнішим, і до нього ставиться ревматизм, захворювання нирок, ураження органів шлунково-кишкового тракту, сепсис і так далі. Що ж стосується місцевих ускладнень, то вони проявляються у вигляді отиту, набряку гортані, кровотечею з мигдалин, абсцесів навколишніх м'яких тканин. Щоб уникнути всіх неприємних і серйозних наслідків, слід вчасно звертатися за медичною допомогою.

Профілактика ангіни

Те, що в холодну пору року потрібно завжди одягатися тепло і не переохолоджуватися - це відомо всім. Але для профілактики ангіни, потрібно дотримуватися ще й правил особистої гігієни, раціонально і правильно харчуватися, своєчасно лікувати гельмінтоз і всі хронічні інфекції, гартувати організм і зміцнювати імунну систему.

Лікування ангіни

Самолікуванням при такому серйозному захворюванні ні в якому разі не можна займатися. Лікуватися ангіна тільки антибіотиками, призначені лікарем. Якщо строго виконувати всі розпорядження лікаря, то це є запорукою успішного і швидкого одужання. Також, хворому на ангіну, потрібно звернути увагу на своє харчування, не слід вживати гострі, грубі і гарячі страви. До приходу лікаря необхідно полоскати горло, цього найкраще підходить тепленький розчин солі. Що б полоскання було ефективним, необхідно голову закидати сильно назад. По приходу, лікар призначить інші засоби для полоскання, наприклад фурацилін, риванол або елюдріл. Також при ангіні рекомендується рясне пиття. Лікар, як правило, ще призначить антибактеріальні засоби у вигляді уколів або прийому всередину. Анальгетики при даному захворюванні застосовують для зниження високої температури і для знеболювання. Часто буває, що при ефективному лікуванні, людина відчуває себе здоровим вже через три дні, але це зовсім не так, і ні в якому разі не можна кидати лікування, а тим більше, виходити на роботу або відвідувати інші людні місця.

Лікування ангіни народною медициною

Лікувати ангіну народними засобами потрібно тільки після консультації лікаря. Якщо захворювання тільки починається, то можна з'їсти половину лимона, а після, нічого не їсти, для того щоб лимонна кислоти добряче попрацювала. Також дуже ефективним є полоскання горла ромашкою, календулою, соком буряка. При больових симптомах допоможе полоскання горла сіллю, содою і декількома краплями йоду. Можна зварити картоплю і подихати нею близько десяти хвилин, а потім з неї зробити компрес на горло.

Потрібно завжди пам'ятати: якщо почати лікувати ангіну негайно і в повному обсязі, то в основному це призводить тільки до швидкого одужання, без будь-яких наслідків.

Орієнтовний комплекс вправ для профілактики порушень постави

Завдання:

1.Навчити нових вправ для зміцнення м’язів спини.

2.Повторити вивчені вправи для зміцнення м’язів спини та черевного преса.

3.Сприяти формуванню правильної постави.

4. Сприяти формуванню культури рухів.

 

Правила приготування зберігання і споживання їжі

Всі продукти тваринного і більшість рослинного походження обов’язково піддавати тепловій обробці з метою запобігання харчовому отруєнню та кращого засвоєння.
• Вегетаріанська їжа (рослинна) є неповноцінною за вітамінним і амінокислотним складом. Вегетаріанство небезпечне для дітей.
• Якщо моркву заправити олією чи сметаною, то організмом засвоюється 60% каротину, який міститься в ній, а якщо не заправити - не більше 6%.
• Щоб поліпшити смак і підвищити поживну цінність овочевих супів, у них рекомендується додавати молоко, вершки, сметану, кисле молоко.
• Очищену моркву краще зберігати в посуді без води (не білше 2-3 годин), прикривши зверху чистою вологою тканиною. Позеленілі головки моркви гіркі, під час оброблення їх бажано обрізати.
• Овочі, за винятком буряків і зеленого горошку, варять у підсоленій воді (10г солі на 1л води).
• Щоб буряки під час варіння не втратили кольору, у воду додають трохи цукру (1/2 чайної ложки на 2 л води).
• Макаронні вироби, крупи з цілого зерна погано розварюються в молоці, тому для приготування молочного супу спочатку їх варять у воді протягом 3-5 хвилин, а потім заливають молоком.
• Позеленілі і пророслі бульби картоплі варять лише очищеними. Картопляне пюре розбавляють теплим молоком, від холодного пюре набуває сірого кольору.
• Квасолю, горох варять протягом 1-1,5 години. Для скорочення тривалості варіння їх спочатку замочують в холодній воді на 5-8 годин, а солять після того, як вони вже зварились. Квасолю треба варити до повної готовності, щоб запобігти отруєнню.
• Щоб на поверхні томату-пюре і томату-пасти під час зберігання не з’явилась пліснява, необхідно посипати сіллю або залити тонким шаром олії.
• Поліетиленові мішки рекомендується використовувати переважно для короткочасного зберігання сухих продуктів (хліба, овочів, круп).
• Щоб риба не мала запаху баговиння, її промивають у міцному розчині солі.
• Щоб підвищити поживну цінність м’яса, його слід занурити в попередньо доведену до кипіння воду. При цьому в бульйон переходить менше поживних речовин. Навпаки, для готування бульйонів м’ясо кладуть у холодну воду, нагрівають до кипіння і варять на малому вогні, у воду переходять екстрактивні речовини.
• Якщо сіль мокріє, до неї додають 8-10% картопляного крохмалю.
• Правильна очистка, нарізка овочів і фруктів, красиве оформлення страв викличуть апетит і страва буде з’їдатися з великим задоволенням, їжа з апетитом забезпечує нормальне травлення і краще засвоєння харчових речовин.
• Їжу рекомендується приймати 4 рази на день, але не менше 3-х разів, а хворим 5-6 разів.
• Важливо харчуватися в одні і ті ж години. За 1,5 години до сну необхідно з’їсти легку вечерю.

Культура харчування

Вважають, що людина помирає не від певної хвороби, а від свого способу життя. “Наше здоров’я в наших руках” проста істина, основа здорового способу життя. Здоровий спосіб життя - це фізична активність, правильне харчування без переїдання і порушення режиму, відмова від шкідливих звичок (пияцтво, куріння), зловживання окремими продуктами. Почуття міри треба виховувати з молоду. При курінні значно страждає обмін речовин. Підраховано, що одна випалена цигарка нейтралізує половину добової потреби організму у вітаміні С. В наш час багато осіб (особливо дівчата) окремі приймання їжі замінюють палінням, щоб зменшити масу тіла. Але це ж досягається за рахунок отрут тютюнового диму, тобто за рахунок здоров’я.
Харчування відноситься до тих факторів навколишнього середовища, вплив яких на організм відбувається не зразу, а поступово. У зв’язку з цим шкода неправильного харчування також виявляється не зразу, а люди часто відносяться до питань харчування з недостатньою увагою і серйозністю.
Якщо ж з’явилися зайві кілограми - підвищіть рухому активність, скоротіть калорійність раціону за рахунок цукру, борошняних і кондитерських виробів, білого хліба, картоплі. Більше використовуйте в раціоні сирі овочі, з них салати з олією. Відмовтесь від гострих закусок, приправ, які збуджують апетит.
Орієнтовний простий спосіб визначення нормальної ваги - це віднімання від зросту в сантиметрах цифри 100. Наприклад, при зрості 180 см нормальною буде вага 80кг (180 -100 = 80).
Ожиріння з’являється тоді, коли харчування постачає більше енергії, ніж організм може витратити. Так, 1г жиру дає 9 ккал, вуглеводів - 4ккал, білків - 4ккал, алкоголю -7ккал. Отож і в наш непростий час не забувайте, що правильно організоване харчування допоможе зберегти здоров’я, енергію високу працездатність.

Що їсти, скільки та як

У першій половині дня рекомендуються продукти, багаті білком і жирами, оскільки вони поліпшують обмін речовин, довше затримуються в шлунку, довше підтримують відчуття ситості, збуджують нервову систему (м’ясо, риба, яйця, сир, каші, страви з бобових).
Вечеря повинна включати молочні та овочеві страви, які не викликають перезбудження нервової системи перед сном. На ніч не можна переїдати, але й не можна лягати спати голодним. Рекомендується випивати склянку кефіру. Порушення режиму харчування - одна з поширених причин розладу шлунка і дванадцяти палої кишки, хронічних гастритів та інших захворювань органів травлення.
Уникайте шкідливих звичок у харчуванні. Не зловживайте солодощами. Зайва кількість цукру веде до посиленого виділення інсуліну - гормону підшлункової залози, що збільшує ризик виникнення цукрового діабету, може призвести до порушення ліпідного (жирового) обмін, а потім і до ожиріння.
Не нехтуйте нормою солі, не випивайте багато рідини, кави. В добовому раціоні повинно міститися не більше 6 -10 г солі, до 2,5л рідини (вільної і в складі різних продуктів і страв). Природно, треба вилучити вживання алкогольних напоїв, які порушують обмін речовин, викликають запальні процеси в слизовій оболонці травного каналу, утруднюють засвоєння харчових речовин - вітамінів, мінеральних солей тощо.

Набір продуктів
для працездатного та непрацездатного населення
Калорійність основних
продуктів харчування, ккал/100 г

Продукти	Працездатні, г/день	Непрацездатні, г/день
Хліб житній	107	104
Хліб пшеничний	170	170
Крупи,макарони	34	37
Борошно	26	32
Картопля	260	295
Овочі	301	268,5
Фрукти, ягоди	176	109,5
Молочні продукти	1300	630
М'ясопродукти	200	104
Риба	35	12,3
Яйця	25	25
Цукор, кондвироби	35	12,3
Олія, маргарин	25	22,4
Білки	87,1	58,6
Жири	98,4	65,7
Вуглеводи	338,1	295,8