середа, 15 лютого 2017 р.
Хто такі діти з особливими потребами?
Кожна дитина по-своєму унікальна і потреби кожної дитини специфічні. Кожна дитина становить незмірну цінність для своїх батьків і родичів, а всі діти разом - неоціненний скарб суспільства, запоруку його майбутньої долі.
Ці твердження мають універсальне значення у всіх суспільствах і культурах. Однак, ми часто свідомо чи несвідомо обмежуємо думки і дії тими сферами, які не тривожать нашу свідомість безвихіддю і не блокують діяльність безпорадністю. Подібною напівприхованою, дражливою сферою довгий час була і надалі значною мірою залишається інвалідність взагалі, дитяча особливо. Ще дуже далеко до повної відкритості в обговоренні ролі, прав і можливостей дітей з особливими потребами в українському суспільстві і тим більше до цивілізованого вирішення цих проблем на державному рівні. Зауважимо, що й сам термін "інвалідність" останнім часом витісняється з термінологічного вжитку внаслідок його недискретності чи, може, дещо образливого звучання. Діячі близьких до цієї проблеми сфер здебільшого навчилися вживати термін "діти з особливими потребами", від чого сама проблема мало наблизилася до ясного розуміння у високих кабінетах та й у суспільстві в цілому.
Під "особливими потребами" можна ро¬зуміти принаймні три речі. З одного боку - це необхідність часом надзвичайно специфічних ме¬тодів обстеження, навчання та комунікації (special education - спеціальної освіти або дефектології), реабілітації і працетерапії (physical & оссuраtiоnal thеrаrу), особливого ставлення під час навчання. По-друге, потрібні також спеціальні пристосування - допоміжні пристрої для ходь¬би, інвалідні візки, слухові апарати тощо, аж до складної комп'ютерної та медичної техніки, а також підвищені вимоги до безбар'єрної структу¬ри та адаптації середовища. По-третє, мається на увазі незахищеність цих дітей у соціальному пла¬ні. Частіше, ніж інші, такі діти опиняються під за¬грозою сирітства або відмови батьків, відмови шкіл від їхнього навчання, відмови професійної освіти, відмови прийому на роботу, зрештою, ви¬ключення з суспільства в цілому. Тому часто фі¬зична вада, особливо коли вона поєднана з мозко¬вою дисфункцією або психоневрологічною інва¬лідністю, призводить до маргіналізації особи, ал¬коголізму, жебрацтва, сексуальної експлуатації.
Щоб уникнути цих важких соціальних наслідків, наші діти насправді потребують особливої уваги, особливої турботи. Однак загалом потреби непов-носправних дітей є абсолютно нормальними, які можуть і мають бути задоволені в рамках кожно¬го суспільства.
Довідково: Діти з особливостями (порушеннями) психо-фізичного розвитку мають відхилення від нормального фізичного чи психічного розвитку, зумовлені вродженими чи набутими розладами.
Залежно від типу порушення виокремлюють такі категорії дітей з:
• порушеннями слуху (глухі, оглухлі, зі зни женим слухом);
• порушеннями зору (сліпі, осліплі, зі зниже ним зором);
• порушеннями інтелекту (розумово відсталі, із затримкою психічного розвитку);
• мовленнєвими порушеннями;
• порушеннями опорно-рухового апарату;
• складною структурою порушень (розумо во відсталі сліпі чи глухі; сліпоглухонімі та ін.);
• емоційно-вольовими порушеннями та дітей з аутизмом.
До 2022 року учнів із спеціальних шкіл для дітей із затримкою психічного розвитку поступово переведуть до інклюзивних класів загальноосвітніх навчальних закладів
З 1 вересня 2017 року буде припинено набір учнів до підготовчих та перших класів спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) та забезпечено умови для навчання цих дітей у спеціальних або інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідну постанову було затверджено сьогодні, 26 жовтня, на засіданні Кабінету Міністрів України.
У рамках цієї постанови передбачається, що вже до 2022 року всі українські діти, які навчаються в спеціальних школах (школах-інтернатах) для дітей із затримкою психічного розвитку, поступово перейдуть на навчання до загальноосвітніх навчальних закладів.
Це допоможе забезпечити рівний доступ до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами, сприятиме їхньому успішному навчанню, розвитку та соціалізації. Крім того, вони отримають можливість здобувати освіту, проживаючи в сім’ї.
Перед тим, як перейти на навчання в загальноосвітні заклади, ці діти навчатимуться у спеціальних підготовчих класах, а вже потім перейдуть у спеціальні та інклюзивні класи загальноосвітніх навчальних закладів, де розвиватимуться поряд зі звичайними дітьми.
Організація їхнього навчання у ЗНЗ буде побудована на основі особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.
Світовий досвід свідчить, що такі заходи не лише сприяють формуванню толерантного та відкритого суспільства, а й кращому навчанню дітей із особливими освітніми потребами.
У поєднанні з корекційно-розвитковою роботою та обов’язковим створенням підготовчого класу, це дасть можливість забезпечити цим дітям достатню кількість навчальних годин для повноцінного засвоєння навчального матеріалу.
Що таке інклюзивне навчання?
Згідно з ЮНЕСКО інклюзивне навчання – це «процес звернення і відповіді на різноманітні потреби учнів через забезпечення їхньої участі в навчанні, культурних заходах і житті громади та зменшення виключення в освіті та навчальному процесі». Метою інклюзивного навчання є покращання навчального середовища, в якому вчитель і учні відкриті до різноманіття, де гарантується забезпечення потреб учнів і повага до їх здібностей та можливостей бути успішними.
«Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей» (Концепція розвитку інклюзивної освіти. Наказ МОН від 01.10.2010 № 912).
Інклюзивне навчання означає, що всі учні можуть навчатися в школах за місцем проживання, в загальноосвітніх класах, в яких в разі необхідності їм буде надаватися підтримка як у навчальному процесі, так і з перепланування школи, класів, програм і діяльності з тим, щоб всі учні без виключення навчалися і проводили час разом.
Інклюзивне навчання:
Ґрунтується на правах людини і принципах рівності.
Спрямоване на всіх дітей і дорослих, особливо тих, хто є виключеним з загальної системи навчання.
Це процес усунення бар’єрів в системі освіти та системі підтримки.
Основа інклюзивного навчання
Всі учні:
Можуть навчатися різними методами і в різний період часу.
Мають індивідуальні здібності й особливості.
Хочуть відчувати, що їх розуміють і цінують.
Мають різне походження і бажають, щоб їх відмінності поважалися.
Пізнають скрізь.
Хто такі діти з особливими потребами?
Термін «діти з особливими потребами» стосується дітей до 18 років, які потребують додаткової навчальної, медичної і соціальної підтримки з метою покращання здоров’я, розвитку, навчання, якості життя, участі в громаді, тобто включення. Сьогодні в Україні немає єдиної офіційної термінології для характеристики дітей з особливими потребами.
Що таке інвалідність?
«Інвалідність» розглядається як «нормальне» явище, яке базується на життєвому досвіді, з системною вірогідністю прояву серед населення будь якої країни, регіону. Інвалідність за природою може бути постійною або тимчасовою.
Люди з інвалідністю та їхні сім’ї мають такі ж самі права на соціальну і економічну участь в житті суспільства.
Соціальне і фізичне середовище повинні бути модифіковані задля рівної участі всіх.
Політика і практична діяльність повинні відображати цінності рівності і правовий підхід.
З прийняттям Конвенції ООН про права людей з інвалідністю було визнано єдиний підхід до трактування цього поняття: «інвалідність є результатом взаємодії, яка відбувається між людьми з інвалідністю та перешкодами у стосунках і середовищі. Інвалідність – поняття яке еволюціонує». Конвенція прописує динамічний підхід, що дозволяє певні адаптації із збігом певного проміжку часу та в різних соціально – економічних обставинах.
Наше бачення інклюзивного навчання
Інклюзивне навчання означає, що всі учні отримують освіту в звичайних класах. Це не означає, що учень не може залишити клас з якихось певних причин. Кожен учень може отримати індивідуальну допомогу з того чи іншого предмету.
Якщо система освіти є інклюзивною, це не означає, що учні можуть розподілятися по групам за своїми характеристиками в окремих класах на цілий день або пів дня. В інклюзивному класі можливості створюються для всіх учнів з тим, щоб вони навчалися разом. Інклюзивне навчання не розділяє учнів у класі.
Переваги інклюзивного навчання.
Всі діти отримують користь від інклюзивного навчання. Воно дозволяє їм:
Розвивати індивідуальні сильні сторони і таланти.
Приймати всіх дітей без виключення в загальноосвітню шкільну систему і суспільство.
Працювати над досягненням індивідуальної мети беручи участь в житті громади та їхнього класу.
Залучати батьків в процес навчання і життя школи.
Розвивати культуру поваги і належності до школи. Мати можливість навчатися і поважати різні здібності інших.
Створювати дружні стосунки з іншими дітьми
Позитивно впливати на школу, громаду та поважати різноманіття та включення на більш широкому рівні.
Спільні дії в просуванні інклюзивного навчання.
Приймати всіх дітей до загальноосвітніх шкіл та шкільного життя.
Надавати всебічну допомогу учням з особливими потребами, їх одноліткам та вчителям в разі потреби.
Дивитися на кожного учня з огляду на те, що він може, а не на те, що він не може.
Створювати навчальні цілі згідно індивідуальних можливостей кожної дитини беручи до уваги, що діти можуть мати різні навчальні цілі, але навчатися разом в класі.
Переобладнати школи і класи з тим, щоб вони зосереджували увагу на потенціалі кожної дитини.
Сприяти сильному лідерству в особі директора школи і адміністрації
Сприяти підготовці вчителів, які ознайомлені з різними методами викладання.
Формувати команду – директорів шкіл, вчителів, батьків, учнів та інший персонал, що працюють разом у визначенні найефективніших шляхів надання якісної освіти в інклюзивному середовищі.
Підтримувати виважене ставлення до батьків, особливо до мрій батьків та цілей щодо майбутнього їхніх дітей.
Підписатися на:
Дописи (Atom)